Уроки

Літературні диктанти.

1.                За твором Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера».

2.                За твором Артура Конан Дойля «Собака Баскервилів».

3.                За новелою О.Генрі «Останній листок».

4.                За твором Дж.Олдріджа «Останній дюйм».

5.                За романом В.Скотта «Айвенго».

6.                За романом Ж.Верна «П*ятнадцятирічний капітан».

7.                За темою «Природа в поезії».

8.                За п*єсою - казкою Маршака «Дванадцять місяців».

9.                За темою «Давньоруські билини про Іллю Муромця».

Літературний диктант за твором Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера»  ( так-ні).

1.                Джонатан Світ народився в Ірландії (так).

2.                Джонатан Світ представляє англійську літературу (так).

3.                Роман «Мандри Гуллівера» складається з 5 частин (ні).

4.                Гуллівер за професією був лікар (так).         

5.                Країна, з якою воювала Ліліпутія, називалась Блефуску (так).

6.                Ліліпути писали знизу вгору (ні).

7.                Гуллівер допоміг Ліліпутії отримати перемогу над ворожою країною (так).

8.                Ліліпути хотіли знищити Гуллівера, відрізавши йому руку (ні).

9.                Ворожих партій, котрі існували в Ліліпутії, було 3 (ні).

10.           Щоб отримати нагороду в Ліліпутії, треба було пройти по канату (ні).

11.           Ліліпути не змогли забрати у Гуллівера окуляри (так).

12.           Гул лівер залишив Ліліпутію, тому що це загрожувало його життю (так).

Літературний диктант за твором Артура Конан Дойля «Собака Баскервілів».

1.                До якої літератури належить творчість Конан Дойля? (англійської).

2.                Чого мати навчала Артура з раннього дитинства? ( бути справжнім джентльменом у ставленні до людини незалежно від її походження).

3.                До якого жанру належать твори Конан Дойля? (детектив).

4.                Хто вважається засновником детективу? (Едгар По).

5.                Назвати ознаки детективу.            ( наявність таємниці, пов*язаної із злочином, головний герой-детектив, сюжет детективу-розслідування злочину, наявність друга і помічника сищика).

6.                Чому в Лондоні спалахнув скандал, пов*язаний з ім*ям Конан Дойля і Шерлока Холмса? ( автор хотів убити свого героя, тому що йому набридло про нього писати).

7.                Хто розповів Холмсу і Ватсону легенду про собаку Баскервілів? (доктор Мортімер).

8.                За кого видавав себе містер Степлтон? ( вченого).

9.   Ким насправді для Степлтона    була     місіс Степлтон? ( дружиною).

10. Що було прокляттям роду Баскервілів? ( собака).

11. Ким за професією був друг Холмса Ватсон? ( військовий лікар).

12. Які мотиви злочина у творі «Собака Баскервілів»? ( гроші, жадоба до збагачення).

Літературний диктант за новелою О.Генрі «Останній листок»  ( так-ні).

1.                Сью та Джонсі були художницями           ( так).

2.                Джонсі була прикута до ліжка, тому що зламала ногу ( ні).

3.                Джонсі вважала, що помре, коли випаде сніг ( ні).

4.                У Джонсі була мрія намалювати Неаполітанську затоку ( так).

5.                Коли Джонсі повірила в своє одужання, вона попросила дзеркало       ( так).

6.                Джонсі, дивлячись у вікно, рахувала листки на винограді ( ні).

7.                Старого Бермана усі вважали генієм  ( ні).

8.                Врятувати Джонсі допоміг старий художник Берман ( так).

9.                Містер Берман помер від голоду та холоду ( ні).

10.           Берман таки створив свій шедевр     ( так).

11.           Берман був невдахою у мистецтві (так).

12.           Твір «Останній листок» - оповідання   ( ні).

Літературний диктант за твором Джеймса Олдріджа «Останній дюйм».

1.                Як звали хлопчика у творі? ( Деві).

2.                Які стосунки були в родині колишнього пілота Бена? ( байдужі, холодні).

3.                З якою метою Бен полетів у глуху бухту? ( щоб зняти на плівку акул).

4.                В якій країні відбуваються події у творі? ( Єгипет).

5.                Чим заробляв собі на життя Бен?       ( підводними зйомками).

6.                Що взяв Бен із собою, щоб втамовувати спрагу? ( пиво).

7.                Як почував себе в своїй родині хлопчик? ( самотньо).

8.                Що довелося робити хлопчику, щоб урятувати себе і батька?            ( самостійно керувати літаком).

9.                Що означає назва «останній дюйм»        ( вирішальний момент життя).

10.           Про що подумав хлопчик, залишившись сам на висоті 3 тисячі футів? ( він ніколи не зможе плакати).

11.           Чи вижив Деві після надзвичайної пригоди? ( так).

Літературний диктант за романом Вальтера Скотта «Айвенго».

1.                До якої літератури належить творчість Вальтера Скотта?                    ( англійської).

2.                Яка доба зображена у романі В.Скотта? ( Ричарда Левове Серце).

3.                З ким боролися сакси у романі? ( з норманами).

4.                Сином кого був Айвенго? ( Седріка Ротервудського).

5.                Яке ім*я було у Айвенго?                ( Уілфрід).

6.                Під виглядом кого проник Айвенго у замок батька? ( пілігрима).

7.                Хто допоміг Айвенго прийняти участь у лицарському турнірі? ( єврей Ісак).

8.                Під яким ім*ям Айвенго виступив на лицарському турнірі? ( Лицар, позбавлений спадку).

9.                Хто врятував Ребекку від страти?          ( Айвенго).

10.           Хто ховався під прізвиськом Локслі? ( Робін Гуд).

11.           З ким одружився Айвенго? ( з Ровеною).

12.До якого жанру належить цей роман?  ( історичного).

Літературний диктант за романом Жуль Верна «П*ятнадцятирічний капітан»,        (6 клас)

1.                Назва шхуни, на якій пливли герої роману? (Пілігрим).

2.                Куди спочатку направлялося судно? (У Південну Америку).

3.                Як звали п*ятнадцятирічного капітана? (Дік Сенд).

4.                Як звали собаку, що був врятований моряками? (Дінго).

5.                На яких тварин полював екіпаж корабля? (На китів).

6.                Ім*я провідника команди в Африці? (Гарріс).

7.                Скільки негрів було врятовано? (5).

8.                Основне заняття кока шхуни і провідника? (Работоргівля).

9.                Хто врятував п*ятнадцятирічного капітана і його друзів, коли вони потрапили у полон в Африці? (Геркулес).

10.           Яка смерть чекала Негору? (Його загриз Дінго).

11. Що хотіли зробити з полоненим    п*ятнадцятирічним капітаном? (Принести в жертву).

12.           Яким за жанром є цей твір? (Роман).

Літературний диктант за темою «Природа в поезії», (5 клас).

1.                Опис природи називається портрет (ні).

2.                Художнє означення, яким автор висловлює своє ставлення до зображуваного, називається епітет (так).

3.                Поет, який жив у Спарті Давньої Греції і вважається батьком пейзажної лірики, є Алкман (так).

4.                Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії-хоку (так).

5.                Ліричний твір японської поезії має три рядки (так).

6.                Басьо - це псевдонім японського поета (так).

7.                Мацу Басьо народився в Китаї (ні).

8.                У перекладі з японської Басьо означає учитель (ні).

9.                Федір Тютчев написав поезію «Я знаю в праосені пору»  (так).

10.           Федір Тютчев - це німецький поет  (ні).

11.Мацу Басьо вважають засновником поетичної школи хоку  (так).

12.Вірш Федора Тютчева «Я знаю в праосені пору» належить до пейзажної лірики  (так).

Літературний диктант за п*єсою – казкою Маршака «Дванадцять місяців».

1.                Наказ про проліски видала королева. (Так).

2.                Рідна дочка відправляла матір в ліс за пролісками. ( Так).

3.                Каблучку пасербиці подарував Січень. (Ні).

4.                Королева зі своїми підлеглими приїхала за пролісками до озера. (так).

5.                У лісі до пасербиці виявив жаль і накинув плащ професор. (Ні).

6.                У скрутну хвилину всі придворні допомагали королеві. (Ні).

7.                Дочка попросила у Січня шубку на заячому хутрі. (Ні).

8.                Січень перетворив мати й дочку на собак. (Так).

9.                Подарунки в лісі пасербиці подарувала королева. (Ні).

10.           Бажання солдата в лісі було зігрітись біля вогнища. (Так).

11.Січень наказав матері й дочці бути в новій подобі 5 років. (ні).

12.Королеву лісова пригода змінила на краще. (Так).

Літературний диктант за темою «Давньоруські билини про Іллю Муромця».

1.                Билина – фольклорна пісня про богатирів. (Так).

2.                У билині головні герої – богатирі. (Так).

3.                У билинах присутні тільки вигадані персонажі. (Ні).

4.                В основі сюжету билин – розповідь про величні події часів Київської Русі. (Так).

5.                У билинах діють три покоління богатирів. (Ні).

6.                У билинах богатирі захищають рідну землю, борються із ворогами. (Так).

7.                У билині «Про Іллю Муромця і Соловія» богатир виїздить із Мурома. (Так).

8.                У билині «Про Іллю Муромця і Соловія» богатир залишається воєводою в Чернігові. (Ні).

9.                Ілля Муромець у билині «Про Іллю Муромця і Соловія» приїздить до князя Володимира. (Так).

10. Ілля Муромець покарав Соловія, втопивши його у річці. (Ні).

11. Ілля Муромець перші 30 років життя орав землю. (Ні).

12.Ілля Муромець полишив рідний дім, щоб служити князю Володимиру і народу. (Так).

«Шукайте посмішку Джоконди – вона ніколи не мине…»

Спарені уроки за оповіданням Рея Бредбері «Усмішка»

Тема: Р.Д.Бредбері «Усмішка». Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації. Знищення природи і цивілізації як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм письменника

Мета уроків: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом американського фантаста Рея Бредбері, визначити ідею та особливості психологізму оповідання «Усмішка», співставити, шляхом компаративного аналізу, думки американського письменника Рея Бредбері і української поетеси Ліни Костенко щодо майбутнього людства;

формувати уміння аналізу, виразного читання, розвивати творчу уяву, абстрактне мислення; навчати аналізу зіставлення творів різних авторів і різних видів мистецтва; збагачувати словниковий запас учнів;

                         виховувати любов та повагу до прекрасного, викликати почуття захоплення красою.

Тип уроку. Урок вивчення художнього твору

Обладнання: ноутбук, проектор, презентація «Шукайте посмішку Джоконди…», портрет письменника, репродукція картини Леонардо да Вінчі «Джоконда», музичний супровід, картки з видами Парижа (Ейфелева вежа, Собор Паризької Богоматері, Сорбонна, Лувр), тлумачний словник, текст вірша Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє…», роздатковий матеріал (кросворд, ребуси).

Епіграф до уроку.

Нехай тендітні пальці етики

                                                 Торкнуть вам серце і вуста.

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Віртуальна екскурсія Парижем

(Звучить Valeriya «Nikto kak ty…»)

Слово вчителя

Шановні пасажири! Наш літак прибуває до столиці Франції – міста Парижа. Біля трапу літака вас зустрічатимуть екскурсоводи, які допоможуть ознайомитися з цим чудовим містом. Щасливого відпочинку!

1-й екскурсовод

Париж – старе красиве місто. Йому більше двох тисяч років. В нашому місті є багато архітектурних пам’ятників. Про деякі з них ви сьогодні дізнаєтесь. Наприклад, Ейфелева вежа, яка є символом Парижа. Якщо піднятися на неї, а це 320 метрів висоти, то весь Париж буде як на долоні.

2-й екскурсовод

У Парижі є ще одна варта уваги пам’ятка – Собор Паризької Богоматері, який було побудовано у ХІІ – ХІІІ ст. Він розташований на острові річки Сени, яка перетинає все місто.

1-й екскурсовод

На лівому березі Сени в Латинському кварталі на бульварі Сан-Мішель знаходиться дуже красивий Люксембурзький сад. Біля чудових фонтанів в тіні дерев є лави. Частими гостями цього саду бувають студенти, що навчаються в Сорбонні. Сорбонна – це Паризький університет, розташований недалеко від Люксембурзького палацу.

2-й екскурсовод

На правому березі Сени знаходиться Лувр. Раніше Лувр був резиденцією королів Франції, а тепер це великий музей, в якому побував кожний поважаючий себе мешканець Парижа. Це Будинок шедеврів мистецтва.

Читання напам’ять поезії учнем під музику (Greg Vail «Without You»)

«Мистецтво» О.Ніконенко

Мистецтво незбагненне й незрівнянне –

Його не може розум осягнуть,

Є в ньому вічна і священна тайна,

Що кличе людство на духовну путь.

Чому обличчя змінюють епохи?

І час від часу інша новина?

Здається наче розібрались трохи,

Але відкрилась більша глибина.

Мистецтво піднімається на крилах

До вищої мети між інших мет,

Воно летить невпинно і нестримно,

Шляхи  його, мов спалахи комет.

То величає, то сміється їдко,

То говірке, то стримує вуста,

Примхливе і вибагливе нерідко,

А інколи грайливе, як дитя.

Воно, як жінка, чарівне й прекрасне,

Вдиха натхнення яблуневий цвіт,

Та якщо жінка із роками гасне,

Краса мистецтва не рахує літ.

1-й екскурсовод

Якби в нашому музеї була тільки одна картина, то й тоді б він був  найзнаменитішим.

Старі будинки ажурові,

І кожен камінь – вічний слід

Давно минулої любові,

Умерлих літ, безсмертних літ.

Кав’ярні й башти, сни з явою,

Рабле й Рембо, квітки й трава.

І хтось усмішкою чудною

У невідоме зазива ...

Запитання учителя

-  Чи здогадалися ви про чию усмішку йдеться в рядках вірша Максима Рильського про Париж? Так, це «Джоконда».

Оголошення теми уроку

Тема сьогоднішнього уроку – «Р.Д.Бредбері «Усмішка». Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації. Знищення природи і цивілізації як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм письменника» /запис в зошити/

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми поринемо в чарівну епоху Відродження, дізнаємось багато цікавого про чи не найвизначніший і найзагадковіший портрет – картину знаменитого Леонардо да Вінчі «Мона Ліза»; ознайомимось із основними фактами життя і творчості фантаста Рея Бредбері,  який  передбачив  майбутнє;  на  прикладі  новели  «Усмішка»  покажемо,  як  цивілізація  руйнує  красу  і  внутрішній  світ  людини,  а краса рятує цивілізацію; здійснимо порівняльний (компаративний) аналіз думок американського письменника Рея Бредбері та української поетеси Ліни Костенко щодо майбутнього людства. Крім цього, в ході роботи, спробуємо максимально збагатити свій словниковий запас.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Створення проблемної ситуації

-     Діти, скажіть, будь ласка, що означає термін цивілізація?

/Цивілізація - рівень суспільного розвитку і матеріальної культури суспільства/

-         Яким синонімом можна замінити слова цивілізація? /Культура/

-         А що таке культура? /Культура - сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людьми/.

Діти, пам’ятайте, ці поняття нерозривні з суспільством і його розвитком, адже саме людина – творець цивілізації. Тому ми повинні усіма силами прагнути розвивати нашу цивілізацію, покращуючи й збагачуючи свій культурний розвиток.

ІІІ. Усвідомлення нового матеріалу

Екскурсія по Лувру

Одним з перших імен, які спливають в уяві цивілізованої людини при слові Ренесанс, є ім'я Леонардо да Вінчі, геніального художника, мислителя і винахідника.

Повідомлення учня

Леонардо да Вінчі — геній доби Відродження. Художник, скульптор, архітектор, співець, музикант, поет, філософ, біолог, анатом, геолог, математик, фізик, механік-винахідник, астроном — це все про Леонардо да Вінчі. Йому належать винайдені й складені схеми зброї, машин, гелікоптерів, парашутів, блочних будинків, підводного човна.  Видатний науковець за життя говорив загадками й сипав метафоричними пророцтвами, писав лівою рукою справа наліво, у дзеркальному відображенні. Леонардо не підписував своїх творів, але залишав на них пізнавальний знак – птаха, що злітає.  Його наукові відкриття на декілька століть випередили час. 

Розповідь вчителя

Та навіть серед його неперевершених творів є такі, що здіймаються як вершини над горами. Такою вершиною у творчості Леонардо стала картина «Мона Ліза дель Джоконда», незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси.

-         Що таке гуманізм?

Словникова робота

Гуманізм – ставлення до інших, сповнене любов’ю до людини, турботою про її благо, повагою до людської гідності.

Мабуть, жодна картина у світі не має такої кількості підробок, не зазнала стількох нападів маніяків і вандалів, як «Джоконда»: її заливали фарбою, намагалися пошматувати, старанно замальовували куточки вуст, щоб вбити незбагненну посмішку, таємницю якої ось уже кілька століть даремно намагаються розгадати мистецтвознавці. Навіть проводилися конкурси «двійників» Мони Лізи.

Що ж, спробуємо дізнатися якомога більше секретів про цю картину-загадку.

Інформація «мистецтвознавців»

***

Головна загадка портрету – у виразі обличчя, в усмішці, яка ніби вислизає.

На портреті зображена Ліза ді Антоніо Марія ді Нольдо Герардіні (1479 року народження, із Флоренції, знатного роду, дружина Франческо дель Джокондо). Очі в Джоконди мов живі – блискучі й вологі, які здається, спостерігають за глядачем; брови настільки природно зображені, що видно, як кожна волосинка виростає зі шкіри; ніс із його красивими рожевими і ніжними ніздрями здається живим; у впадині на шиї можна розгледіти биття пульсу; вуста взагалі заставляють забути про те, що розглядаєш картину.

***

Сучасні дослідники за допомогою комп’ютера спробували розшифрувати усмішку Джоконди, проаналізувати основні риси обличчя й зморшки навколо очей, а потім оцінили її особистість за чотирма групами емоцій. Якщо вірити програмному обчисленню, то можна сказати, що Мона Ліза на картині Леонардо да Вінчі на 83% щаслива, на 9% - переживає відчуття огиди, на 6% - сповнена страху і на 2% - зла.

***

Професор Маргарет Лівінгстон із Гарвардського університету вважає, що усмішку Мони Лізи видно лише, якщо дивитися не на губи, а на інші деталі її обличчя: можна побачити усмішку, яка, ледве зародившись, відразу зникає.

***

З точки зору техніки виконання «Мона Ліза» завжди вважалася чимось надзвичайним. Леонардо використав техніку сфумато («зниклий, як дим»). Прийом полягає в тому, що предмети на картинах не мають чітких меж, усе повинно плавно переходити з одного в інше; контури предметів пом’якшені за допомогою світло-повітряного серпанку, що їх оточує. Головна складність цієї техніки полягає в найдрібніших мазках (≈ 4 мм), які неможливо розгледіти ні під мікроскопом, ні за допомогою рентгена. Для написання картини да Вінчі потрібно було кілька сотень сеансів. Зображення Джоконди складається приблизно із 30 шарів рідкої, майже прозорої масляної фарби. Для такої ювелірної роботи художникові доводилося використовувати лупу. Можливо, застосування такої складної техніки пояснює тривалий час роботи над портретом – майже 4 роки.

***

Портрет заможної флорентійки Мони Лізи дель Джокондо, який зберігається в Луврі у Парижі, був намальований десь біля 1503 року.

На ньому ми бачимо молоду чарівну жінку з допитливим поглядом і таємною посмішкою. Вона задумлива, мрійлива, сумна.

Повітряна гра світлотіні в цій картині не тільки створює рельєф форм, допомагає передати міміку обличчя, але й сприяє враженню вишуканості, витонченості і складності душевного життя.

Пейзаж доповнює образ мони Лізи і створює враження цілісності, єдності. Навіть складки на одязі жінки нагадують круті береги, річки, нерівні дороги.

Отже, Мона Ліза – це витвір Природи, і її таємна посмішка – це також таємниця природи.

***

Мона Ліза. Людяна, милосердна до бідних, тиха, скромна, благочестива, що строго дотримувалась церковних обрядів, турботлива мати. Вона одна із тих жінок, яка ніколи не хвалилася своїми знаннями, вільно читала і розмовляла латиною і грецькою мовою.

Мона Ліза була в зеніті своєї слави, коли смерть єдиної дочки вразила її серце. З того дня Мона Ліза жодного разу не була на святах, жодного разу не усміхнулась. Саме в цей важкий період її життя художник почав писати цей портрет. «Він постійно тримав при ній блазнів і музикантів, щоб прогнати її сум, змусити усміхнутись. Інакше обличчя на портреті здавалося б сумним», - згадував самовидець.

Працюючи над портретом, Леонардо да Вінчі поставив перед собою нелегке завдання – передати психологію людини через зовнішність.

Читання ученицею поезії напам’ять

Монолог Мони Лізи

Уже віки ви дивитесь на мене,

Всі дивитесь на усмішку мою.

Я ж перед вами стільки літ стою

І мила, і проста, і незбагненна.

Не думайте, що дуже легко це –

Між поглядів захоплених, і хтивих,

І ніжних, і скорботних, і вразливих

Ховати тільки душу, не лице.

В. Даник

Коментар учителя

Уже чотири століття Мона Ліза дарує чарівну усмішку людям. Зовні спокійна, але сповнена внутрішньої енергії, ця жінка наділена надприродною здатністю впливу на людські душі і серця. Ось цю надприродну здатність розбудити в людині відчуття прекрасного, виховати благоговійне ставлення до нього і показав Рей Бредбері в новелі «Усмішка».

Словникова робота

-         Який твір називають новелою?

Новела – невеликий за обсягом прозовий твір переважно про одну незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Міні-повідомлення заздалегідь підготовлених учнів

-         Хто ж такий цей незрівнянний письменник Рей Бредбері?

Цікаві відомості про життя і творчість

американського письменника Р.Д.Бредбері

Ø Прадіди письменника – пуритани (як і рід Д.Дефо), які 1630 року прибули до Північної Америки, - відзначалися працьовитістю та підприємливістю. Інколи це призводило до конфліктів із владою. Так, за сімейною легендою, 1662 року прабабусю письменника Мері Бредбері спалили живцем на відомому процесі «салемських відьом».

Ø Схильність до літературної діяльності виявилася ще у діда Рея, видавця газет у Штаті Іллінойс. Батько ж письменника – Леонард Сполдінг Бредбері – був електромонтером, а мати – шведка Естер Марі Моберг – домогосподаркою.

Ø Рей Дуглас Бредбері народився 22 серпня 1920 року в м. Вокінг. Батьки захоплювалися кінематографом, тому друге ім'я Дуглас було дано хлопцеві на честь зірки німого кіно Дугласа Фербенкса. Рей ріс у великій дружній родині, тому згуртоване родинне коло вважає найвищою цінністю, «машиною щастя, що рухається любов’ю і обов’язком і продукує мир і благополуччя кожному зокрема і суспільству в цілому»

Ø Диво-книги захопили Рея з Різдва 1925 року, коли тітонька йому подарувала фантастичний комікс «Жив-був одного разу». Потім були книги Л.Ф.Блума про країну Оз, оповідання Е.По, твори Е.Р.Берроуза. Прочитавши 1928 року оповідання «Світ велетенських мурах» у журналі «Дивовижні історії», хлопець назавжди став в’язнем «країни фантазії».

Ø У часи Великої депресії разом з родиною Рей їздить Америкою, доки не опиняється в Лос-Анджелосі. Він пише оповідання – страшилки, а сусідська дівчина друкує їх. Пізніше, в одному з інтерв’ю, на питання: «В якому віці ви почали писати?» – Бредбері відповість: «У 12 років. Я не міг купити продовження «Марсіанського воїна» Е.Берроуза, адже ми були бідною родиною... І тоді написав власну версію».

Ø У серпні 1936 року в уокоганській газеті з'явилася перша публікація Бредбері – вірші «Пам'яті Вілла Роджерса». 1937 року Рей стає членом лос-анджелеської «Ліги наукових фантастів», ним опікується родина Хейнлейнів – Роберт і його дружина Леслін.

Ø Закінчити університет не дозволила хлопцеві бідність. Довелося продавати газети. «У мене не було засобів, - згадував письменник, - щоб вступити до університету... Я відвідував бібліотеку, працював там годинами. До двадцяти років я вже прочитав усі відомі п’єси, знав американську, французьку, італійську, англійську історії, відомі повісті й оповідання».

Ø Розпродавши газети, Бредбері сідав за перо. Він щотижня писав по оповіданню, та вони поверталися з редакцій із негативними відгуками. Рей почав видавати авторський журнал «Футуріа фантазія» (1939-1940 рр.), а з 1942 року цілком перейшов на літературний заробіток, створюючи до 52 оповідань на рік.

Ø Бредбері все життя був книгоманом. Його дитинство і юність пройшли в бібліотеках. У книжковому магазині він зустрів свою долю Маргарит Сусану Маклюр (Меггі), худеньку біляву продавщицю книг, свою єдину любов. 1947 рік став переломним у житті письменника: 27 вересня він вінчався з Меггі, за день до того спалив усі свої невдалі рукописи, тоді ж вийшов його перший збірник «Темний карнавал», а радіоп’єса «Луг» здобула визнання.

Ø Сам Рей Бредбері називає себе «казкарем, моралістом». Понад 800 творів написано ним: кілька романів і повістей, сотні оповідань, десятки п’єс, кіно-, радіо- і телесценаріїв, ряд статей, заміток, передмов, інтерв’ю, а також багато віршів.

Доповнення вчителя

Цікаві факти

ü Бредбері не користувався комп'ютером, а свої тексти набирав старою друкарською машинкою. Втім, коли у 2011 році видавництво Simon&Schuster висловило намір видати «Fahrenheit 451» /«451 за Фаренгейтом»/ у електронній формі, Бредбері дав згоду на це — хоча й після деякого опору.

ü На відміну від багатьох мешканців Сполучених Штатів — Бредбері не водив автомобіль. Про себе іронічно казав з цього приводу, що сучасні технічні досягнення викликали у нього паніку.

ü Останні роки — після перенесеної хвороби — був прикутий до інвалідного візка.

ü Онук Рея став актором, чим фантаст дуже пишався. Він жартома казав, що той проживає життя Рея, роблячи те, чого сам письменник не встиг.

Робота з текстом

       Робота з назвою твору

Бредбері писав: «Майбутнє створюється нами тепер. Кожної хвилини, яку ми проживаємо, нам дається можливість творити його». Саме на цьому наголошує письменник у новелі «Усмішка».

      - Звернімо увагу на назву новели, а також на всі вживання в тексті слова УСМІШКА.

Коментар учителя

Так, новела починається з цього слова (назва) та ним закінчується. А далі лише агресивний світ, люди, «нові троглодити» без тіні посмішки. Більше того: світ намагається втоптати в багнюку цю посмішку.

Словникова робота

Троглодит – «той, що живе в печері»; некультурна людина.

Коментоване читання оповідання

1)    Доведіть, посилаючись на текст, що люди переживали деградацію /занепад/.

2)    Прочитайте опис міста, де відбувається дія /вибрати з тексту/.

3)    Чому так рано люди вже шикувалися у чергу? Що їх приваблювало?

4)    Що є святом у вашому розумінні?

Словникова робота

А тепер звернімося до словника:

        Свято – 1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати… 

                   2. Торжество, влаштоване з якої-небудь нагоди.  

3. Важлива, радісна, приємна подія, а також день, коли вона сталася.  

4. Почуття приємності, радості, піднесення.

(Словник української мови. – Т.9 – К.: Наукова думка, 1979. – С. 104-105).

- Назвіть, які синоніми або семантично близькі мовні одиниці підібрані до слова «свято»? /урочисто; видатний; знаменний; торжество; важлива, радісна, приємна подія; почуття радості, приємності, піднесення тощо/

Отже, все зрозуміло: люди зібралися зранку, щоб, не дай Боже, не пропустити «урочистої, видатної, знаменної, важливої, радісної, приємної» події.

5)    А які ще свята згадуються в оповіданні? /шматували та палили книжки на майдані й усі реготали, наче п’яні; свято науки, коли довбали останній автомобіль кувалдою; громили завод, який ще намагався виробляти літаки;  друкарню та склад боєприпасів — і висадили їх у повітря разом/

Інсценізація уривку /Читання «в особах»/

- Прочитати за особами уривок від слів «Чуєш, хлопче, а ти що тут робиш так рано?» до слів «Сміх покотився людською шеренгою» (автор, Том, Грігсбі, людина з черги).

- Що означають слова «Цей хлопець знається на мистецтві...»?

Письмова робота

- Що вже знав про картину Том?

кажуть, вона всміхається

зроблена з фарб і полотна

КАРТИНА          (та, справжня, була намальована на дошці);

кажуть, їй 400 років;

жінка на картині посміхається;

вона гарна;

Мона Ліза

Рей Бредбері стверджував, що «фантастика – це реальність, доведена до абсурду».

Словникова робота

 Абсурд (лат. – немилозвучний, безглуздий) – безглуздя, нісенітниця.

Бесіда за запитаннями

- Що ж абсурдного ми знаходимо в оповіданні «Усмішка»?

- Як Грігсбі пояснює Тому, чому всі повинні плювати на картину?

- В чому Грігсбі бачить перешкоду на шляху до щасливого життя?

- Чи згодні ви з ним?

- Як ви думаєте, чому автор не пояснив, у чому суть «свята», ще на початку новели?

Словникова робота

Вандалізм – безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей.

Завдання за змістом прочитаного 

ü Вандалізм став не просто нормою життя, а й чи не єдиною насолодою. Невже всі люди так зачерствіли душею? Прочитайте слова людини з черги, яка виступила на захист цивілізації.

-         В чому вона бачить спасіння? На кого покладається?

ü Прочитайте за особами уривок від слів «Врешті-решт і вони ступили на головний майдан…» до «Точно, Мона Ліза» (автор, Грігсбі, Том)

- Чому Том не міг плюнути?

/Плюнути на картину – все одно, що плюнути в обличчя живій людині! Їй 400 років. Вона ж гарна!/

ü Знайдіть опис поведінки натовпу на святі.

-         Чому дикуни руйнують полотно так несамовито?

(Щоб не бачити власної потворності. Картина стала для варварів дзеркалом, у якому вони побачили свою душу – сповнену ненависті, закриту для добра, мертву)

ü Прочитайте уривок від слів «Лише Том стояв...» до слів «...рука була захована під куртку».

- Чим можна пояснити вчинок Тома?

- Як ви гадаєте, чи випадково в руки Тома потрапила саме посмішка?

- Чи можна сказати, що Том – людина з юрби? А може в оповіданні для нього є інше визначення?

Самостійне читання /учні читають мовчки на тлі музики/

Самостійно прочитайте останню частину оповідання від слів: «Том дихав рівніше» до кінця.  

Компаративний аналіз вірша Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє...» та оповідання Рея Бредбері «Усмішка».

Не осторонь, порушеної американським письменником проблеми, залишилась і самобутня, незламна духом українська поетеса Ліна Костенко.

Завдання для сприймання

Послухайте поезію Ліни Василівни «Вже почалось, мабуть, майбутнє…». Про що цей вірш? Що хотіла сказати ним поетеса?

Читання вірша напам’ять

/підготовленою ученицею під музику Ennio Morricone «Chi mai»/

Вже почалось, мабуть, майбутнє…

Оце, либонь, вже почалось…

Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жиронди,

минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку,

і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

в невідворотності зникань,

як рафаелівська Мадонна

у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

Робота з епіграфом

- Які слова є головними, визначальними в поезії?

Словникова робота

Етика – наука про мораль (наука про поведінку людини в суспільстві), яка досліджує правила поведінки.

-         До чого, на вашу думку, закликає, або про що говорить Ліна Костенко, словами:

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста. 

Проблемне запитання

-         Який зв’язок поезія Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»  має з новелою Рея Бредбері «Усмішка»?

Пояснення учителя

Роки спливають за роками, складаються у віки. Життя людини порівняно з історією – це мить. Так само швидкоплинними є війни і повстання («фронди і жиронди»), мабуть, тому й використовує Ліна Костенко ці слова в множині. Але є й те, що «ніколи не мине». Це – посмішка Джоконди, Мистецтво, Краса, Духовність. Це дійсно коштовне, незабутнє, неповторне, без цього є неможливим духовне життя людства. Ідея вірша – «в епоху спорту і синтетики… нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста» - перекликається з ідеєю новели Р. Бредбері: наслідком бездуховного науково-технічного прогресу є знищення природи і цивілізації та поява бездуховної людини, не здатної до творчості. /запис в зошит/

Запитання до учнів

-  «Як ми дійшли до такого стану?» Тобто, в чому причина такого трагічного явища, що людство втратило культуру? /Загибель культури і цивілізації є наслідком того, що людина втратила здатність любити/

- Коли Том побачив картину, він сказав, що вона красива, але врятував хлопчик одну деталь – «усмішку», і так називається твір. Який ідейний зміст цієї деталі? /Посмішка – це не лише елемент зовнішньої краси, це свідчення певного душевного стану людини/

- Що побачив Том у посмішці Джоконди? /Добро і ласку/

- Що ж сталося з хлопчиком внаслідок зустрічі з картиною італійського художника?

Пояснення вчителя

У душі Тома відбувається боротьба. Він належить до числа безтямних фанатиків, він людина, яка ставить запитання й вагається. Зустріч із картиною завершила процес внутрішньої боротьби. Том більше ніколи не буде брати участь у «святах».

Більше того, твір мистецтва відіграв вирішальну роль у формуванні етичних норм людини. Зустріч із красивою картиною завершилась народженням духовної, здатної на любов, сльози і співчуття людини.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу

Виконання тестових завдань /на комп’ютерах/

Розгадування кросвордів та ребусів

Створити сенкан на тему КРАСА

Краса

Чудова, неповторна

Зачаровує, манить, захоплює

Без неї немислиме життя

Гармонія

V. Підведення підсумків уроку

Вирішення проблемного запитання

- Оптиміст чи песиміст фантаст Бредбері?

Словникова робота

Оптимізм – погляд на життя з позитивної точки зору. Оптиміст стверджує: світ чудовий, з будь-якої ситуації є вихід, все вийде добре, всі люди загалом гарні.

Песимізм – світосприйняття, сповнене безнадії, зневіри у краще майбутнє; схильність в усьому вбачати найгірші, темні сторони.

- Виразно прочитайте останні три абзаци твору (від слів «Світ спав ...»)

- Яким словом закінчується оповідання? Що воно означає? /Ранок – початок дня./

- А якщо є ранок, то є надія, що настане день.

Заключне слово вчителя

Бредбері впевнений - у людства є надія, є й майбутнє. А ще, на нашу думку, з'явилася й людина, «у якої душа лежить до прекрасного. І вона поверне людству цивілізацію, при якій можна жити мирно».

Отже, бездуховна людина нічого не може створити. Вона може тільки руйнувати. Тож, якщо людство втратить свої кращі моральні риси: любов, доброту, ласку, - воно втратить культуру і цивілізацію.

Ця маленька новела стала символом віри письменника в те, що людина зуміє перемогти зло і насильство, побачити красу світу і навчитися її берегти.

VI. Оголошення домашнього завдання

На початку уроку ми з вами «ходили» вулицями Парижа, одного з найкрасивіших міст світу. Хочеться вірити, що у 2061 році це місто залишиться таким, яким ми його побачили. Не дай, Боже, побачити «міста – купа руїн, дороги від бомбування, наче пилка», «розбиті ферми», «... лани ночами світяться, радіоактивні» і людей – похмурих, роздратованих, духовно зубожілих.

Я сподіваюся, що сьогоднішній урок не пройшов безслідно, і ви, я впевнена, зрозуміли, що ваше майбутнє залежить саме від вас. Тож почнімо творити його вже сьогодні, зараз.

Вдома я пропоную вам написати лист у 2061 рік, висловити свої почуття і враження від прочитаного на уроці і, можливо, запропонувати шляхи виходу із ситуації, що склалася. Це буде твір-роздум на тему: «Яким я уявляю наше майбутнє».

VII. Оцінювання

Тема. Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів»                    А. Міцкевича. (Слайд 1)

Мета: поглибити знання учнів про епоху романтизму, сонет як жанр, розкрити ідейно-тематичний зміст, структуру «Кримських сонетів»;

                на основі аналізу сонетів даного циклу визначити його основні мотиви, провідний настрій;

                дослідити втілення рис романтизму у поезіях А. Міцкевича;

                розвивати образне та критичне мислення учнів, навички аналізу поетичного твору, виразного читання поезій;

                виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне.

Обладнання: тексти «Кримських сонетів» А. Міцкевича, портрет                  М. Огінського, його полонез «Прощання з Батьківщиною», фото кримських краєвидів, що пов´язані з сонетами А. Міцкевича, відеофільм «Побачення з Кримом», карта Криму.

Тип уроку: урок-подорож у поетичний світ митця (вивчення нового матеріалу).

Найбільші подвиги

благородства було зроблено

з любові до батьківщини

                     Ж.-Ж. Руссо

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

1. Сьогоднішню нашу зустріч присвятимо ще одній сторінці світового романтизму. А саме – творчості польського  поета-романтика Адама Міцкевича (записати тему уроку у зошити).

У попередніх класах ви вже мали нагоду познайомитися з деякими творами А. Міцкевича.

2. Бесіда на повторення вивченого.

- Який твір А. Міцкевича вивчався у 7 класі?

- Про що цей твір?

Балада «Альпухара» - одна з пісень, органічно вплетених у поему «Конрад Валленрод». Поет звертається в баладі до героїчної звитяги маврів, щоб вогнем історичної пісні розпалити серце синів роздрібленої Польщі, згуртувати їх та підняти на боротьбу за єдність і незалежність батьківщини.

Слово вчителя. Але то був лише перший дотик до поетичної спадщини польського Прометея. Сьогодні продовжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на алтар боротьби за свободу та незалежність рідної землі.

Куди б не закидала його доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до великого Парижа – звідусюди думки його линули до рідної Польщі.

На сьогоднішньому уроці ми маємо не лише розширити свої знання про романтизм, про поета А. Міцкевича, а й розглянути його взаємини з нашою батьківщиною. В Україні поет перебував більше дев´яти місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Стеблів. В Одесі мав отримати посаду учителя ліцею Рішельє. У Харкові у грудні 1825 р. поет познайомився з відомим українським письменником М. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.

Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню. Відеофрагмент фільму «Побачення з Кримом».

Але навіть краса не змогла вгамувати йог сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети», яку співвітчизник автора М. Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям». Це був єдиний позитивний відгук на книгу митця, яку реакційна польська критика засудила, зустріла зі злою ворожістю. Хоча мандрівка Кримом збагатила поетичну палітру митця, дала змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну, що через століття відгукнулося  поетичним словом у творчості М. Рильського, М. Бажана, М. Пригари, П. Тичини, Б. Тена, М. Лукаша. Поезією А. Міцкевича захоплювався Т. Шевченко.

У 1825 р. із 14 серпня по 14 жовтня А. Міцкевич подорожував Кримом.

 «…я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі.» А.Міцкевич  (Слайд  2).

Слайд 3. Карта півострова Крим, на якій відмічені географічні об’єкти, названі А.Міцкевичем у «Кримських сонетах».

Географія «Кримських сонетів»

Перелік сонетів

1. Акерманські степи (сонет «Акерманські степи»). 2. Мис Тарханкут («Морська тиша (штиль)»). 3. м. Євпаторія («Вигляд гір із степів Козлова»). 4. м. Бахчисарай («Бахчисарай», «Гробниця Потоцької»). 5. пер. Байдарські ворота («Байдари») 6. м. Алушта («Алушта вдень», «Алушта вночі»). 7. Вершина Чатир-Даг 1527м н.р.м.(«Чатир-Даг»). 8. Печерне місто Чуфут-Кале («Дорога над прірвою Чуфут-Кале»). 9. Гора Кікінеїз («Гора Кікінеїз»). 10. м. Балаклава («Руїни замку в Балаклаві»). 11. Гора Аю-Даг («Аю-Даг»)

1. Акерманські стели. 2. Морська тиша (штиль) мис Тарханкут. 3. Плавба. 4. Буря. 5. Вигляд гір зі степів Козлова (Євпаторія). 6. Бахчисарай. 7. Бахчисарай уночі. 8. Гробниця Потоцької. 9. Могили гарему. 10. Байдари. 11. Алушта вдень. 12. Алушта вночі. 13. Чатир-Даг. 14. Мандрівник (пілігрим). 15. Дорога над прірвою Чуфут-Кале. 16. Гора Кікінеїз. 17. Руїни замку в Балаклаві. 18. Аю-Даг

Помітно, що А. Міцкевич відвідує ті ж місця, що і О.С. Пушкін у своїй подорожі Кримом. 1825 р. А. Міцкевич поки що знає О. Пушкіна тільки за його творчістю, особисто вони познайомляться  пізніше, у 1826 р. у Москві. А поки що-намагання подивитися на О. Пушкіна через предмети, явища, які бачив російський поет, теж вигнанець.  Збігаються не лише шлях, а й образи, що приваблюють поетів. Ось як пише про це М. Бажан: «Душу молодика вабила ця романтика гір, ця екзотика Сходу, як вона і надихала Д. Байрона, Й. Гете,             О. Пушкіна. Мов клейнод, передав російський поет легенду про татарську бранку Марію Потоцьку своєму польському співбратові, а десь аж через 65 років у «Кримських спогадах»  Леся Українка знову піднесла освячену великими поетами легенду і знову оспівала і бахчисарайський дворець, і бахчисарайську гробницю. Таким триєдиним сузір´ям світять нам нині променисті поезії про Бахчисарай, народжені волелюбним натхненням російського, польського й українського поетів».

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Чому А. Міцкевичу було заборонено жити у Польщі?

2. Із ким познайомився поет в Росії?

Бесіда на повторення вивченого:               (Слайд 4).

1. Згадайте, який ліричний твір називається сонетом?

2. Де і коли з´явився сонет?

3. Хто з поетів працював у цьому жанрі?

Схема «Сонет». Слово вчителя.

Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.

Робота зі словником літературних термінів.

Сонетний цикл – це низка віршів, об´єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів. Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу. До складу сонетного циклу входять твори, об´єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

Слово вчителя. Усі поезії «Кримських сонетів» об´єднані спільною ідеєю – ностальгією за батьківщиною, яку змушений був покинути поет. Вісімнадцять сонетів пов’язує між собою образ ліричного героя. Його еволюція, душевна драма й емоційні конфлікти становлять головний інтерес автора. У кожному сонеті центральні образи несуть символічне навантаження та знаходять прояв в інших сонетах. Душа ліричного героя мандрує, і саме вона поєднує всі вірші в збірку. Для поета подорож Кримом – втілення романтичного образу Сходу.

Епіграфом до циклу є слова німецького поета Й. Гете: «Хто хоче зрозуміти поета, той мусить піти в поетову країну». Щоб зрозуміти творчість поета необхідно збагнути духовний світ митця, його інтереси та прагнення, що складають «поетову країну».

ІІІ. Аналіз сонетів.

1. «Акерманські степи». Виразне читання сонету, підготовленим учнем.

- Який настрій панує у вірші?

- Визначте провідний символічний образ.

- Яку роль відіграє пейзаж у змалюванні настрою ліричного героя?

Коментар. Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною, любов до батьківщини. «Акерманські степи» можна розглядати як пролог до усієї збірки, адже головна тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…» Уже в одному лише рядку сонета А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…» Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонета: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.

2. «Бахчисарай».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Виразне читання напам´ять сонета у перекладі М. Рильського українською та В. Левика російською.

3. Використовуючи прийом  «щоденник подвійних нотаток», складаємо таблицю:

Слово-образ, яке вразило найбільше	Асоціативний рядок, викликаний образом
Сльоза перлова	Блиск, чистота, коштовний камінь, заплакана дівчина, хмарка, із якої йде дощ, солона, біла як сіль
Німий двір, сад	Тихий, самотній, занедбаний, усім байдужий, не може говорити, хоча йому є про що розповісти

Кожен учень називає один образ, зачитує свій рядок асоціацій і клас колективно підбирає найбільш типові.

Висновок: образ Бахчисарайського палацу з фонтаном складається з окремих яскравих образів («трон», «любощів дивани», «сарана», «гад», «руїна», «сльоза», «джерело») і символізує минущість багатства, слави, життя, утверджуючи вічність лише природи.

3. «Гробниця Потоцької».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Аналіз сонету:

а) сонет побудовано з використанням прийому контрасту. Доведіть це, записуючи приклади у зошити.

Розкішні сади, край весни – смертна печаль.

Молода  троянда – зів´яла в гаремі.

Зірки, обернені до польської землі – неможливість бути на Батьківщині.

б) чому легенда про Марію набуває в сонеті узагальнюючого значення?

(Легенда про Марію набуває в «Кримських сонетах» узагальнюючого значення, як і біль ліричного героя, його туга за батьківщиною та водночас приреченість на вічне відчуження й душевні переживання, незрозумілі для інших:

І вчую я слова, що чув у ріднім краї,

Поет, складаючи тобі на честь пісні,

Побачить гроб і мій – для мене заспіває.

в) як розкривається в сонеті душевна драма поета?

Учитель. У нотатках, що передували створенню сонета, поет писав: «Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована у східному стилі, із круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам´ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він дуже кохав. Була то ніби полька з роду Потоцьких. Достовірних фактів про це не існує».

3. Виразне читання напам´ять підготовленим учнем сонету «Бахчисарайська гробниця» Лесі Українки. Аналіз сонету:

а) якою бачиться гробниця поетесі?

б) чому для Л. Українки не так важливо як для А. Міцкевича, чия це гробниця?

в) як ви розумієте вислів «тут спочиває бахчисарайська слава»?

г) чи є поет (автор) особисто присутнім у створеній картині?

д) що спільного та відмінного в сонетах Лесі Українки й Адама Міцкевича?

Узагальнює почуте вчитель.

Спільне – яскраві метафори, порівняння, антитеза, ідея (прагнення збагнути життя).

Відмінне – у А. Міцкевича герой-мандрівник, вигнанець, присутній у картинах, що змальовуються. У Л. Українки – спостерігач, особиста присутність не завжди відчувається, певна відстороненість від згадуваних подій.

Висновок. Порівняльний аналіз сонетів А. Міцкевича та Л. Українки дає нам змогу виявити при всіх відмінностях індивідуального стилю спорідненість авторів, перш за все, на духовному, світоглядному рівні. Поезія цих авторів проникнута життєвою філософією європейських народів, у центрі якої знаходиться вільна індивідуальність із силою волі та високо розвинутим почуттям національної честі й особистої гідності, що не дозволяє коритися під ударами долі.

4. «Буря».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Аналіз сонету.

- Як зображено бурю на морі в сонеті А. Міцкевича?

- Яку словесну  картину створив поет у першій строфі?

- Прокоментуйте фразу з другої строфи: «Ступив на корабель жорстокий геній смерті».

- Назвіть зорові та слухові образи, які використовує поет, щоб передати враження катастрофи.

 - Як буря на морі характеризує ліричного героя А. Міцкевича?

- Назвіть епітети та метафори, вжиті поетом у тексті сонету.

- Що символізує у вірші захід сонця?

- Як вдається авторові передати атмосферу тривоги за життя у першому терцеті вірша?

- Чи зможе людина вистояти у цій боротьбі?

- Чи не схилиться вона перед всепоглинаючою стихією?

5. «Пілігрим».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Учитель. Образ ліричного героя циклу «Кримські сонети» найповніше розкривається у вірші «Пілігрим». Герой А. Міцкевича – ніби в центрі світу й одночасно – над ним, над цим світом, щоб зрозуміти святі істини та сенс буття. Заради цього він і вирушив у далеку мандрівку.

3. Бесіда. – Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігримом»?

- Доведіть, що в основі катренів «Пілігрима» лежить прийом контрасту.

- Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

- Чи можна стверджувати, що образ коханої ототожнюється у А. Міцкевича з образом батьківщини?

- Які життєві істини відкрив ліричний герой?

- Який провідний настрій цього сонета? (Ностальгія).

Мозкова атака. Ліричний герой «Кримських сонетів». Який він?

Учитель записує на дошці висловлювання учнів.

Герой «Кримських сонетів» (Слайд 6):

1. Мандрівник, пілігрим (за А. Міцкевичем). Здійснює подорож незнаною країною та відкриває її красу.

2. Мандри душі особистості.

3. Що він шукає на дорогах Криму? Себе, своє минуле кохання, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить.

4. Краса Криму зачаровує, але не втішає його.

5. Ліричний герой – патріот.

6. Ліричний герой – поет. Тонко відчуває красу та гармонію природи.

7. Схильний до філософських роздумів.

8. Замріяний і мужній, залишився вірним своїм ідеалам.

Читання й аналіз сонету «Аю-Даг».

Учитель. Завершує поетичний цикл «Кримські сонети» сонет «Аю-Даг». У ньому ніби підводиться підсумок тяжкого, тернистого шляху ліричного героя та його життєвих шукань. Якщо в інших сонетах циклу існували відмінності між автором і ліричним героєм, то у сонеті «Аю-Даг» вони тотожні.

1. Виразне читання напам´ять сонету «Аю-Даг» підготовленим учнем.(Слайд 5 ). Репродукція картини Валентина Ваньковича «Адам Міцкевич на Аю-Дагу скелі». На цьому портреті, написаному художником у романтичному дусі російського живопису як ілюстрація до сонету «Аю-Даг», поет зображений в «байронівській позі»: він спирається на скелю, а на його плечах накидка, що носили кримські жителі. Цей портрет мав таку популярність в Росії, що В.Ванькович виконав на замовлення велику кількість копій.

2. Бесіда.

 – До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

- Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя?

Робота в зошитах. Створення опорного конспекту. (Слайд 7 ).

«Втілення рис романтизму в збірці «Кримські сонети»

1. Основа віршів – кримські казки, легенди, перекази.

2. За формою сонети – лірична сповідь.

3. Ліричний герой – герой-самітник, мандрівник, людина, яка кидає виклик долі.

4. Картини, що постають перед читачем, тяжіють до екзотичного, виняткового.

5. Пейзаж – трагічний колорит, несе лірично-емоційне навантаження.

6. Мова сонетів насичена яскравими метафорами та порівняннями.

7. Поєднання пейзажної та філософської лірики.

ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель. Боротьба життя та смерті в «Кримських сонетах» зосереджується у внутрішньому світі особистості. Переможцем у цій боротьбі є духовна сила людини, її нездоланне прагнення свободи, краси, єдності з природою та Вітчизною. Останній сонет «Аю-Даг» є психологічною розв´язкою всіх конфліктів циклу. Тут чорні кольори поступаються місцем світлу, прірва – гірській височині, руїна – живій природі. А головне – ліричний герой нарешті знаходить істину, яку він шукав на далеких дорогах. «Безсмертні лиш пісні…» Відірваний від Вітчизни герой не загинув духовно, його порятунком стала творчість, джерелом якої є любов до рідної землі. Автор утверджує в сонеті здатність перемагати неволю та смерть силою мистецтва. Символічний образ вінка на скронях поета нагадує про вічність високих ідеалів і творчого духу. Гора Аю-Даг у даному випадку уособлює свободу поета та прагнення до піднесеної мети і духовного відродження.

ІУ. Домашнє завдання.(Слайд 8)

1. Прочитати розділ підручника с. 224-230. Назарець В. М. Зарубіжна література.: Підручник для 9 кл. загальноосвітніх закладів.- К.: Вежа, 2009.

2. Творче завдання. Створити коротку вступну статтю до збірки «Кримські сонети».

3. Підготувати виразне читання напам´ять сонетів А. Міцкевича.

                                                                                                                                                   

Тема:   Шекспір „Гамлет”. Трагедія зіткнення головного героя зі злом реального світу. Проблема морального вибору і вчинку

Мета:   простежити еволюцію головного героя, розвивати навички аналізу літературного образу, уміння висловлювати свою думку, навички самостійної роботи з текстом; сприяти вихованню небайдужого ставлення до проблем оточення.

Тип уроку:  урок – роздум  із застосуванням інтерактивних прийомів.

 ( схема)

Епіграфи    „Весь світ театр. А люди - то актори”   ( Шекспір)     „Весь світ лицедіє”

                                   Ключове питання

                                           (на дошці)

Проблема морального вибору і вчинку

                                        Додаткові.

1.     Чи варто коритися долі?

2.     Якщо не коритися, то що робити?

3.     Що важливіше: кохання чи обов’язок?

Обладнання:     портрет В. Шекспіра, акторів, що грали Гамлета, ілюстрації до теми

Хід уроку

Тема, мета уроку

Учитель повідомляє тему та мету уроку, звертає увагу на ключове питання, відповідь на яке треба знайти.

  Актуалізація опорних знань

2. « Мікрофон »

1гр.

1.     Жанри драми…

2.     Трагедія – це…

3.     Характери розкриваються за допомогою…

4.     Діалог-.. ;

5.     Монолог -… ;

6.     Репліка -… ;

7.     Ремарка...

2гр.

      Я знаю героїв п'єси «Гамлет”…

3гр.        Я знаю зміст трагедії

         ( на дошці 3 учні заповнюють табличку).

Хто гине	Як саме	Хто винен
Полоній
Офелія
Лаерт
Розенкранц
Гільденстерн
Король
Клавдій
Гертруда
Гамлет

            Розглядаємо ключове питання. До яких висновків ви прийшли, відповідаючи на питання?

1.     Яким був Гамлет до смерті батька?

2.     У чому трагізм його становища тепер?

3.     Гамлет у роздумах. „Бути чи не бути?” Як це? Слухаємо монолог напам’ять. Аналізуємо.          ( Знайти питання, відповідь на яке ми шукаємо  (№1)

4.     Чому герой не мститься?

     

            ( Використай опори:    Я думаю…                                       

                                                      Переконаний…

                                                      Мені здається…

                                                      На мій погляд…)

Яке ключове слово можна назвати як відповідь на 2 питання? Із Біблії…

                                                                  ( Не вбий)

5.     Але ж він причетний до смерті 8 людей. Поясніть!

               ( Обставини…        Його не можна назвати злочинцем. Він страждає .  Зло його не переможе.

6.     Чому гине герой?  (даються варіанти)

              а)-  слабкість;                                   г)-  вбивця;

              б)-  гідність, честь;                           д)-  герой-одинак;   

                      в)-  обставини;                                 е)-  не може нічого змінити.

             

Учитель    ( підведення підсумків)

                   

                        Людина від народження має право вибору: як жити, де вчитися, куди піти. У неї немає лише одного права: убити.  Гамлет теж стояв перед вибором: мститися чи ні. І він зробив вибір: залишитися людиною. Він загинув непоборений, з вірою у наступну правду.     ( Ост. рядки твору зачитати)

Та ми з вами не розглянули останнє  допоміжне питання: №3

Чи був у Гамлета хоч хтось, хто б його розумів, підтримав, любив? Поясніть свою позицію!   ( Розділитися на пари)

                                                                  Метод «Прес»

    Позиція ( тчк зору)Я вважаю, що…                               1 гр. Мати

Аргумент  :             Тому що…                                            2 гр. Офелія

Приклад з тексту                                                                  3 гр. Гораціо 

Висновок               Отже…

                                                                         Стоп-кадр

 П'єса без гри -  не п'єса

                                                                           Прочитати  та пояснити епіграф

 Інсценізація уривку ( сцена 1 дія 3)

Учитель

 У кожного своя думка щодо Офелії і Гамлета. Прочитайте вірші М. Цвєтаєвої та О. Блока. Які відповіді вони дають?

Тож що важливіше: кохання чи обов'язок? Гамлет обирає останнє. Бо він переповнений іншими почуттями, йому зараз не до Офелії. ( А у вас цей вибір попереду).

Підводимо підсумки.

 Дайте відповідь на питання: Чому вагається Гамлет? Який моральний вибір йому треба зробити?

Це сильна особистість, що сама, без підтримки, бореться. Це його сильна сторона, що він не йде на вбивство. Це не слабкість. Саме тому його образ став вічним.

          ( На дошці: словник - «вічний образ», «гамлетизм». Учні записують та пояснюють слова)

Підсумок уроку

Ми попрацювали, дали відповіді на ключове питання. Але ви ще готували цікавинки до уроку. Прошу.

1 Гордон Грег. Гравюра «Гамлет»(учень описує).                          

2 Крилаті вирази.(Быть или не быть…Мир сошел с ума.И страшней всего, Что должен я восстановить его…)

3 Шекспір та Україна (повідомлення)

                   Рефлексія

  1.  Який головний висновок ви зробили для себе?

   (Не вбий!  

    Думай!

    Залишайся Людиною!

    Борись!

    Задумайся над поняттями:   життя- смерть

                                                    щастя- горе

2.  Вірш О. Хайяма            Ад и рай – не

                                            Круги во дворце мирозданья.

                                            Ад и рай – это две                                                                                  

                                             Половинки души.

 Про кого ці слова?

(Подяка за роботу на уроці та домашнє завдання: придумати сенкан про героя (на вибір), усний твір – « Моя думка про Офелію» або «Мої роздуми після уроку»)

             

                                                                       

Середньовічна китайська поезія. Лірика Лі Бо

Мета: ознайомити учнів із своєрідністю китайської лірики, її філософією та творчістю китайського поета Лі Бо;сприяти розвитку почуттів; формувати вміння висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення до китайської літератури, толерантність.

Обладнання:  підручник О.М.Ніколенко, І.Л. Столія  «Зарубіжна література» 8 клас, тексти поезій Лі Бо, комп’ютер, мультимедійний екран.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                      ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Учитель.  Перед вами шкала часу. Кожний період культури має характерні ознаки і найяскравіші місця виявлення  цих ознак. Сьогодні ми будемо розмовляти про епоху Середньовіччя.  З чим асоціюється  у вас слово «середньовіччя»? (Слайд 1)

(Відповіді учнів)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.   Середньовіччя залишило нам вагомий спадок. Без його осмислення ми не збагнули б самих себе.

            Період Середньовіччя яскраво прозвучав у культурі Китаю. (Слайд 2)

             Я підготувала вам замальовку про Китай, в якій представлено моє уявлення  про цю країну.

(Відео).

ІІІ. Формування нових знань

Учитель.  

        Отже,  записуємо тему нашого уроку: «Середньовічна китайська поезія. Лірика Лі Бо».

         Метою нашої діяльності на сьогоднішньому уроці  буде поповнення знань про китайську лірику.

   Пропоную зафіксувати свої очікування від уроку  за такою схемою (слайд 4):

•      хочу дізнатися;

•      хочу зрозуміти;

•      хочу  вдосконалити.

Учитель.    Китай – колиска далекосхідної цивілізації. Започаткувало високорозвинену цивілізацію  правління династії Тан , що тривало майже 300 років (618 – 907).

        Попрошу виступити учнів, які готували інформацію  про епоху династії Тан, тривалість виступу до 5 хвилин.

(Виступ учнів)

ü Епоха династії Тан.  

             Китайське Середньовіччя, що охоплює VII – ХІІІ, - золотий період розвитку поезії, яка стала суттєвою складовою духовного життя китайців.

            У цей час вірші писали всі – від імператора й чиновників до бідних селян.

              Перші правителі Танської держави дбали про розвиток країни, роздали чимало земель селянам, обмежили владу поміщиків, сприяли активізації влади торгівлі.

               Правителі опікувалися й розвитком науки і мистецтва. У великі міста приїздили талановиті письменники, художники, архітектори. Їх усіляко підтримували можновладці , і тому Танська держава розквітла  у нових архітектурних  ансамблях  і здобула світове визнання   своїми декоративними  виробами, шедеврами живопису, книжками.

              Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців.

             Китайці першими винайшли папір, компасу і пороху.

             Для архітектури Китаю   характерним є стиль , ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями, став своєрідною візитною карткою Китаю.

              У цей час існувала система іспитів  на посади державних чиновників. Це давало можливість залучати до правління не тільки людей із вищих  верств суспільства,  а й з нижчих прошарків суспільства.  Щоб обійняти певну посаду, потрібно було працювати не тільки  за спеціальністю, а й  бути обізнаним у галузі філософії, поезії, мистецтва й каліграфії.

        

            У добу Середньовіччя  в Китаї виникає пейзажна лірика. Природа і людина  в китайській ліриці епохи Тан зливаються в одне ціле.   

ü Учитель.        Попрошу виступити учнів, які готували інформацію  про два світогляди китайської культури -  конфуціанство і даосизм, тривалість виступу до 5 хвилин.

(Виступ учнів)

Учитель.   Отже, знайомтесь. (Слайд 5,)

Учитель.  . Я акцентую увагу, що ключовими словами сьогоднішнього уроку є: (запис на дошці)

ü Лі Бо

ü Конфуціанство

ü Даосизм

ü Династія Тан

ü Психологічний паралелізм

     Якщо у вас виникнуть  свої доповнення ключових слів, в кінці уроку скажете.

1.     Розповідь учителя про життя та творчість Лі Бо (Слайд 6)

             Простота і легкість танських віршів  стали зразком для наступних поколінь поетів.

             Одним із найславетніших китайських поетів епохи Тан  є Лі Бо (що означає «біла слива»). Народився поет в 701 р у провінції Сичуань  у сім”ї купця, здобув добру освіту. За легендами, вже в 5 років  міг вивести будь – якого ієрогліфа , а у 10 – написав свого першого вірша.  Майбутня доля була прогнозована: юнак повинен стати чиновником. Але Лі Бо  не з тих, хто підкоряється правилам: він залишає суєтне життя  та разом з учителем – даосом живе на горі Міньшань, присвячуючи свій час вивченню даосизму. Багато мандрує країною, пише вірші. У 724 р. Лі Бо  опинився у столиці та був представлений імператорові. На імператора справили враження  знання мов та філософії Лі Бо, і він запропонував поетові звання академіка та місце при дворі.

             Але довго при дворі імператора  поет не втримався. Незабаром  на Лі Бо  звели наклеп  і вигнали з палацу.  Поетові довелося покинути столицю і знову податися в мандри.

             Смерть Лі Бо (762р.) овіяна легендами.  Розповідають, що 62-літній поет утопився, намагаючись упіймати віддзеркалення місяця у річці.

2.     Творча спадщина Лі Бо

Розповідь учителя. (Слайд 7)

3.     Читання поезії Лі Бо «Входжу я в річку…»

4.     Лі Бо писав прості,  зрозумілі звичайним людям вірші.

Зараз ми спробуємо доторкнутися до творчості китайського поета Лі Бо.

    Підготовка до сприйняття тексту.

 Учитель  (Під відео)       Уявіть ранню осінь, прохолодний день. Ви  - на березі  річки, входите у воду. Що ви відчуваєте?  (Свіжість, прохолоду, чистоту…)

 Відчуйте, як приємно торкається ваших ніг річкова вода, що рухається за течією…

Навкруги – жодної душі, лише ви і природа. 

Читання поезії підготовленим учнем (с.129).

Перекладали    Лі Бо Л. Первомайський, Г.Турков, В.Ілля та інші.

Входжу в річку, грає осіння вода...
люблю свіжість цих лілій...
зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках,
хвилюється заводь...
Дивна ця година... громадяться шовкові хмари...
хотів би подарувати це все тому, хто за далеким небокраєм;
з тим, про кого думаю, нам не зустрітись більше...
в горі й надії дивлюся туди... північний вітер в обличчя.

Бесіда

·        Який настрій у ліричного героя? Чому?

 (  Ліричний герой сумує, він хотів би милуватися  осіннім краєвидом разом із людиною, якої немає поряд.)

·        Чому цей  настрій не можна назвати тугою, а лише сумом?

По – перше, чарівна природа розраджує героя, по-друге, герой живе надією зустрічі.)

·        Якими образами природа зачаровує поета?

(Прекрасні лілії з перлинами води на пелюстках – метафора;

шовкові хмари – метафора.)

·        Чи випадково обрана пора року автором?

( Очевидно,що ні. Осінь – символ угасання , наближення до зими, про яку нагадує в останньому рядку  північний вітер. Це порядок, «природний шлях» не здолати, як не змінити людині і свою долю.)

·        Як ви гадаєте, навіщо Лі Бо так часто використовує три крапки?

( Три крапки – це пауза, символ зупинки, роздумів. Ліричний герой неквапливо спостерігає за природою, милується нею, але це не відволікає його від власного сумного настрою.  Три крапки свідчать про потік думок  ліричного героя, немовби їх обірваність, змішаність думок про природу та власні негаразди.)

·        Характерною особливістю китайської поезії  того часу є психологічний  паралелізм – паралельне зображення природи і почуттів людини.

У чому виявляється психологічний паралелізм у поезії «Вхожу я в річку»?

( Образи природи переплітаються  з роздумами ліричного героя  про внутрішній світ.)

         Читання поезії підготовленим учнем (с.129).

Печаль на яшмовому ганку
На яшмових сходах
біліє холодна роса.

Промокли панчохи.
Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь фіранку
на місяць осінній печальний -

На тихій воді він тремтить
і повільно згаса.

Бесіда

·        Визначте, де і коли відбуваються події, які відтворює поет. Які образи вірша допомогли визначити час і місце події?

·        Яким настроєм пройнятий вірш?

·        Які образи створюють цей настрій?

5.     Особливості  лірики Лі Бо

 Учитель.  Які ж особливості лірики Лі Бо? (Слайд 10)

ІV. Підсумки уроку

Учитель. Підводимо підсумки:  (Слайд 11)

•       про що дізналися;

•       що відкрили для себе нового;

•       що зрозуміли;

•       що вдосконалили.

Учитель. Китайська поезія доби Середньовіччя  відзначається  гуманістичним змістом  і глибиною узагальнень. Вона й нині сповнена  неповторного аромату  трав та дерев , у ній вчувається  подих вітру і політ птахів, вона нікого не може залишити байдужим , бо в ній знайшла відображення  вся гамма людських переживань і почуттів , спостереження  особистості  за зовнішнім і внутрішнім світом, намагання  знайти своє місце у космосі.

V. Домашнє завдання

Користуючись конспектом і статтею підручника (с.125-131)  закінчіть речення  «Поезія Лі Бо для мене…» (обсяг 0,5ст.)