Досвід роботи

Предмет «Зарубіжна література», котрий я викладаю, володіє великим ресурсом впливу на учня. Це і кращі зразки літературної творчості різних народів та епох. Це і велика духовна спадщина світу. Знайомство зі взірцями світової культури дає школяру можливість розвивати естетичні смаки, збагатити свій внутрішній світ, удосконалити мовні вміння. Французький філософ і письменник Дені Дідро стверджував: «Якщо люди перестануть читати, вони перестануть мислити». Саме спілкування з літературою, цим гігантським життєвим досвідом людства, дає можливість особистості не тільки розвиватись естетично та інтелектуально, а й допомагає орієнтуватись у перипетіях власного життя, дозволяє усвідомити себе та своє місце у ньому.

Технологія досвіду. Творчий процес, на думку Ганса Сельє, відбувається в такий спосіб: „Спочатку ми шляхом спостережень збираємо факти, накопичуємо їх у пам’яті, потім розташовуємо їх у порядку, продиктованому раціональним мисленням.Усякий пізнавальний процес опирається на минулі знання й тягне їхні перетворення відповідно до вимог завдання» (4).Основою творчого розвитку й становлення творчої особистості дитини є високий рівень пізнавальної мотивації. Її проявами є надзвичайна допитливість, самостійна постановка запитань щодо всього нового, винахідливість, формулювання ідей.

Для мене як для педагога важливо допомогти учням розвинути в собі самостійність, пізнавальну активність, уміння творчо, креативно виконувати завдання талогічно мислити.

У своїй роботі намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають у них зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

Працюю над розвитком логічного мислення на кожному уроці. З цією метою використовую спеціальні вправи на формування вмінь і навичок розумової праці.

У 5-6 класах добре спрацьовує прийом активізації мисленнєвих процесів у вигляді гри «Так – ні», яка залучає всіх учнів до активної участі в роботі.Пропоную дітям відгадати персонажа чи літературознавчий термін за допомогою запитань, що потребують відповіді тільки „так” чи „ні”. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизовувати інформацію, зв’язувати окремі факти в одну картину, аналізувати.Очікуваний результат – вироблення в учнів стратегії пошуку.

У середніх та старших класах  пропоную учням за 3 хвилини написати „шпаргалку” до домашнього завдання. Такий прийом доцільний при вивченні оглядових тем.

Працюючи над текстом повісті, роману застосовую прийом «Заплутаний ланцюжок». Він вимагає відновлення логічної послідовності подій у творі. Наприклад, у 7 класі, під час вивчення оповідання А.КонанДойля «Пістрява стрічка», даю завдання: встановити послідовність подій.

У середній школі використовую прийоми, які формують пізнавальний інтерес учнів. Наприклад, у 5-му класі при вивченні теми «Літературна казка» застосовую прийом «Скульптура». Об’єднавши учнів у кілька груп, пропоную учасникам кожної з них представити одного з героїв казки Ш.Перро «Попелюшка» у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації організовую обговорення за такими питаннями:

– Хто цей персонаж?

– Які ознаки героя вдалося передати групі?

– Якими засобами вони це зробили?

Добре працює і прийом «Фантастична добавка». Учням пропоную перенести в часі героя повісті М.Твена Тома Сойєра, запросивши його до себе в гості. Діти описують день, проведений із Томом.

У старшій школі найбільш ефективним методичним прийомом євирішення проблемних ситуацій, що мають практичне та соціальне значення.

При вивченні драми П.Кальдерона «Життя – це сон» проводжу «мозковий штурм» за питанням: «Які мотиви були у вчинків Сехисмундо-правителя?». Колективна творча робота дозволяє кожному  висловити та обґрунтувати свою думку.

Прийом «Гронування» дає можливість учням самостійно обирати та занотовувати тези, поняття та обґрунтовувати їх вибір. Також практикую складання асоціативних схем. Доведено, що інформація краще запам’ятовується, коли вона має вигляд схем та асоціацій. Тому учні складають довільну асоціативну схему за темою уроку.

Одним із прийомів формування логічного мислення є чергування нової інформації з цікавими запитаннями під час пояснення теми. Наприклад, у 8 класі, при ознайомленні з культурою середньовічного Китаю, запитую: «Чому, на вашу думку, Китай тривалий час був «загадковим, невідомим» для європейців? (географічне розташування країни). Назвіть рід занять людей – творців тибетської медицини (монахи)»  та ін.

«Проблемне питання (завдання)» є рушієм логічного мислення, джерелом творчого пошуку. Варто вирішувати їх у групах. Адже саме в команді учні навчаються толерантного спілкування, поваги до особистості; виробляється вміння цінувати думку опонента, переконливо доводити свою думку, виявляти наполегливість в обстоюванні власної позиції.

Для розвитку логічного мислення школярів велике значення мають творчі завдання, які поєднують аналіз та порівняння фактів, явищ. Діти пишуть власні казки, детективні історії, вірші, інсценують уривки з творів. Також виступають у ролі персонажів твору, авторів під час уявних прес-конференцій. Такі форми роботи збуджують уяву школярів та викликають бажання аналізувати, співвідносити свої слова та дії з характером обраного персонажу.

Для структурування нової інформації у середній школі використовую прийом «Малюнок на скелі». Давні люди малювали на скелі те, що мало відношення до їхнього життя: тварин, речі. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір, літературний образ, автора, та обґрунтувати свій вибір. Цей прийом дає можливість виокремити найбільш важливу інформацію та асоціативно її відтворити.

У старшій школі прийом «Вільне письмо» дозволяє учневі логічно викладати думки з приводу того чи іншого питання. Найчастіше практикую «вільне письмо» як висловлення вражень від прочитаного твору, почутого виступу.

Як спосіб творчої рефлексії використовую прийоми «сенкан», «незакінчене речення», написання есе.

Складання кросвордів, ребусів, схем, створення асоціативних та прямих ілюстрацій, підбір живописних та музичних творів, котрі асоціюються з тим чи іншим персонажем чи твором, – усе це сприяє розвитку логічного та образного мислення школярів. А як наслідок –   розвиток творчого, креативного світогляду.

Для мене урок – це процес творення нового і цікавого, що спонукає особистість до креативності та самореалізації.

Результативність досвіду.Розвиток логічного мислення допомагає учневі впорядковувати потік інформації, виділяти із вивченого головне і досягати таких результатів:

1.     Посилення мотивації до підвищення предметної компетенції учнів.

2.     Активізації їхньої мовленнєвої та творчої діяльності.

3.     Підвищення рівня розвитку таких процесів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

4.     Збагачення емоційно-ціннісної сфери.

Французький письменник Анатоль Франс писав: «Допитливість створює вчених та поетів». На мою думку, допитлива, мисляча та творча людина здатна креативно сприймати світ і себе у ньому.